

Міжнародна компанія з штаб-квартирою в Нідерландах запропонувала досить цікаве рішення по посадці рослин в важких природних умовах – біорозкладний посуд Cocoon, створений з паперової маси і побічних продуктів і захищає розсаду на стадії, коли рослина найбільш вразлива. Показник успіху Cocoon – це 95% -вий рівень виживання саджанців в різних умовах більш ніж 12 країн світу.
«Кокон» має два головні достоїнства: він є безпечним притулком для рослини в умовах суворого навколишнього середовища і акумулює достатній запас води для розвитку саджанців протягом першого року. Високі стінки циліндричного укриття захищають молоду рослину від дрібних гризунів. У процесі росту дерева Cocoon розпадається і змішується з навколишнім ґрунтом, звільняючи простір для кореневої структури. Додавання мікоризи, яка присутня в 90% лісів світу, підтримує здатність кореневих систем “вбирати вологу, а також покращувати навколишній субстрат, звільняючи ферменти, які віддають життєво важливі поживні речовини.
Оскільки Cocoon є самодостатньою системою підтримки, що вимагає мінімального технічного обслуговування, цей підхід є більш економічно ефективним, ніж традиційні методи посадки дерев. Новий метод дозволить посадити набагато більше дерев на ті гроші, які виділяються на традиційні методи посадки.
Сподіваємося, що інформація від Центру альтернативного озеленення Києва була для Вас корисною!
З давніх часів пергола використовувалася в якості опори для розподілу витких рослин, найчастіше винограду. У наші дні цю арочну споруду з дерева, металу, каменю і навіть пластику використовують і в якості навісу, альтанки, козирка над вхідними дверима і просто декоративного елементу прибудинкової території. Центр альтернативного озеленення Києва читати далі….
З давніх часів пергола використовувалася в якості опори для розподілу витких рослин, найчастіше винограду. У наші дні цю арочну споруду з дерева, металу, каменю і навіть пластику використовують і в якості навісу, альтанки, козирка над вхідними дверима і просто декоративного елементу прибудинкової території.
Безумовним лідером серед матеріалів для виконання таких елементів ландшафтного дизайну як пергола по праву вважається деревина. Не тільки натуральність, гнучкість і доступність сировини стали головними причинами використання природного матеріалу, а й високі естетичні якості готових виробів. Конструкції з деревини можна легко поєднувати з будь-якими елементами ландшафтного дизайну, будівлями, насадженнями. До того ж, деревина відмінно комбінується з іншими видами сировини для виготовлення оригінальних пергол.
Якщо пергола призначена для підтримки витких рослин, то, з одного боку конструкція повинна виглядати легко, але з іншого – бути достатньо міцною, стійкою і надійною, адже гілки деяких рослин важать по кілька кілограмів.
Перголи розрізняють не тільки за типом використовуваного для будівництва матеріалу, але і по самому вигляду конструкції:
– пергола-тент. Цей вид конструкції найбільше схожий на навіс, тільки замість суцільного даху – ряд рейок, брусів або решітка. Така конструкція може захистити від сонця, але не від дощу. Встановлюється як окрема споруда, так і може прилягати до більшої будови – дому, літній кухні, веранді, лазні;
– пергола-ширма. Використовується для створення затіненого місця для усамітнення. Конструкція може бути застосована в якості зонуючого елемента;
– пергола-козирок. Пристосування, яке допомагає створити тінь біля вікон південного боку будівлі;
– пергола-коридор. Як правило, конструкція використовується для створення зеленого тунелю – виткі рослини створюють відмінну тінь, спираючись на елементи перголи.
При виборі конструкції перголи важливо правильно визначитися з розміром. Занадто велика споруда на маленькій дачній або присадибній ділянці буде виглядати безглуздо, занадто висока – створювати мало тіні, а надто маленька може не витримати вагу витких рослин. Але все залежить не тільки від розмірів земельної ділянки або двору, а й масштабів інших споруд, що беруть участь в ландшафтному ансамблі – починаючи від головної будівлі та закінчуючи гойдалками або альпійською гіркою.
Сподіваємося, що інформація від Центру альтернативного озеленення Києва була для Вас корисною!
Після виходу в ефір на телеканалі «КИЇВ» та дублювання в FaceBook репортажу про успішний досвід посадки сосен на території Русанівського фізико-математичного ліцею до Центру альтернативного озеленення Києва звернулися з пропозиціями щодо реалізації подібних заходів на територіях інших навчальних закладів. Порадившись з колегами та керівниками шкіл, ми вирішили спробувати більш фундаментально підійти до організації озеленення читати далі…
Після виходу в ефір на телеканалі «КИЇВ» та дублювання в FaceBook репортажу про успішний досвід посадки сосен на території Русанівського фізико-математичного ліцею до Центру альтернативного озеленення Києва звернулися активні представники громадськості з пропозиціями щодо реалізації подібних заходів на територіях інших навчальних закладів. Порадившись з колегами та керівниками шкіл, ми вирішили спробувати більш фундаментально підійти до організації озеленення пришкільних територій. В першу чергу це стосується забезпечення учасників проекту стандартним садивними матеріалом.
Зрозуміло, що дерева висотою 150-200 см. коштують на 2 порядки більше, ніж дворічні сіянці, тому ми дуже сподіваємося на фінансову підтримку з Громадського бюджету Києва.
Нижче наводимо розроблений нами зразок громадського проекту до реалізації в 2020 році. Будемо дуже вдячні за Ваші коментарі, зауваження та пропозиції.
Громадський проект для реалізації у 2020 році
1. Назва проекту
Посади дерево на згадку про школу
2. Напрямок реалізації проекту
Екологія
3. Локалізація проекту
Загальноміський
4. Адреси, назва установи / закладу, будинку
Школи м. Києва
5. Короткий опис проекту
Проект освітньо-екологічного спрямування, залучення школярів до реалізації котрого переслідує наступні цілі:
1) збільшити в Києві кількість зелених насаджень;
2) долучити підростаюче покоління до озеленення міста;
3) привити любов до природи;
4) удосконалити культуру догляду за рослинами;
5) поширити відповідальність за стан довкілля на столичну молодь.
6. Повний опис проекту та параметри його реалізації
У зв’язку з багатьма чинниками в Києві сьогодні існує гостра проблема стрімкого скорочення кількості зелених насаджень. Окрім того, що об’єкти озеленення знищують, звільнюючи майданчики під забудову ТРЦ, ЖК тощо, існує також катастрофічна проблема загибелі рослин через враження шкідниками та збудниками хвороб, через звичайне вікове відмирання, адже більшість насаджень були створені майже півстоліття тому. Особливо це стосується дерев на територіях навчальних та медичних закладів, оскільки згадані ділянки перебувають поза увагою комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень. Даний проект сприятиме покращенню стану міського середовища, а також екологічному вихованню молоді. Комплексне озеленення територій шкіл дозволить створити комфортний та екологічно безпечніший простір для жителів столиці, а насамперед школярів.
7. Пропоноване рішення щодо розв’язування проблеми і його обґрунтування
З мінімальними витратами коштів за досить короткий термін можна збільшити кількість зелених насаджень у Києві за рахунок нових дерев на територіях закладів освіти комунальної власності. Залучивши дітей до посадки рослин привити їм любов до природи, навчити правильним основам агротехніки вирощування деревних видів та догляду за ними, а також сприяти екологічному розвитку підростаючого покоління. В Києві на даний момент налічується близько 350 комунальних та державних закладів освіти І-ІІІ, ІІ-ІІІ та ІІІ ступеня (згідно з переліком на education.ua). Цілком очевидно, що не всі школи потребують озеленення в однаковій мірі, тому на першому році реалізації проекту обмежимось 10-ма тисячами рослин. Плануємо проводити наради та консультації з дендрологами стосовно асортименту видів дерев, але на початковому етапі відібрано наступні: липа серцелиста, тополя дельтовидна, гледичія триколючкова, платан кленолистий, гінкго дволопатеве, дуб червоний, горіх чорний, сосна звичайна, вишня дрібнопильчаста, береза повисла, клен гостролистий, катальпа красива, дуб звичайний, граб звичайний, ясен звичайний. В «комплекті» до кожного саджанця: 2 кілка, 2 метри шпагату, 50 грам комплексних мінеральних добрив та 50 грам добрив пролонгованої дії, а також 10 літрів деревної щепи або кори для мульчування.
План підготовчо-коригувальних дій:
1) поширити пропозиції до участі у проекті та зібрати замовлення від навчальних закладів;
2) підготувати остаточний перелік задіяних закладів освіти;
3) виконати плановий розподіл садивного матеріалу.
Після отримання проектом підтримки киян та перемоги у голосуванні наступними кроками будуть:
1) узгодження з освітніми закладами схем посадок, асортименту та кількості садивного матеріалу;
2) навчання майбутніх учасників реалізації проекту, підготовка друкованих посібників та інструкцій;
3) відбір потенційних постачальників садивного матеріалу, в тому числі державних лісгоспів;
4) узгодження вартості та можливості дорощування садивного матеріалу до стандартних розмірів;
5) пошук постачальників допоміжних матеріалів;
Кінцева фаза реалізації проекту – доставка садивного матеріалу та посадка дерев, відбудеться у жовтні-листопаді 2020 року. Сподіваємось, окрім учнів та шкільних викладачів біології (природознавства, праці) залучити до посадки дерев також фахівців з компаній що займаються озелененням та працівників державних лісгоспів, комунальних лісо-паркових господарств та майстрів КО «Київзеленбуд». Хто ж відмовиться попрацювати з дітьми, – це найкращий і найрезультативніший маркетинговий захід.
8. Ключові показники оцінки результату проекту
Підвищення рівня екології у Києві та популяризація екологічного виховання серед школярів, вирішення питання недостатності озеленення за рахунок збільшення кількості деревних рослин, які виконують санітарно-гігієнічні, екологічні та декоративні функції.
Кількісними показниками для оцінки результату проекту будуть:
1) кількість посаджених дерев (планова кількість – 10 тисяч);
2) кількість учнів задіяних безпосередньо у процесі;
3) відсоток приживлюваності висаджених рослин;
4) кількість задіяних у проекті закладів освіти;
9. Соціальна ефективність проекту та його загальнодоступність
Унікальність даного проекту в тому, що залучивши до нього обмежену кількість учасників, користь від його реалізації поширюється на все населення Києва. В першу чергу естетичне спрямування заходів з озеленення територій шкільних подвір’їв дасть значний екологічний та соціальний ефект. Цей проект значно збільшить ступінь участі школярів у підвищенні рівня екології в місті. Потенційними користувачами проекту є мешканці столиці, зокрема школярі та працівники навчальних закладів. Цінним соціальним ефектом може слугувати передача досвіду через поєднання співпраці між молодими мешканцями міста та фахівцями. Це саме той випадок, коли власне процес реалізації проекту має не менше значення ніж його результат. Кожний заклад освіти І-ІІІ ступеня отримає від 20 до 50 саджанців, котрі будуть висаджені учнями на їх території і в майбутньому прикрасять шкільні подвір’я. Кількість садивного матеріалу буде узгоджуватися з представниками закладів освіти окремо.
10. Бюджетна ефективність проекту
Після реалізації проект потребує незначного подальшого фінансування на допоміжні матеріали по догляду за рослинами (формування штамбу, крони, полив, підживлення). Але основні інвестиції все ж таки одноразові – посадивши дерево один раз ми отримуємо ефект на десятки років. До того ж, проаналізувавши вартість садивного матеріалу, котрий закуповується комунальними підприємствами по управлінню зеленими насадженнями, можна зробити висновок, що запропонована у даному проекті схема озеленення дешевша у 5-10 разів (виконано аналіз тендерної документації підприємств КО «Київзеленбуд»).
11. Інформація щодо інноваційності проекту
Власне у висадці дерев на території шкіл нічого нового немає. Організація та планування територій прилеглих до закладів освіти передбачає оздоблення рослинами. Але це перший випадок, коли до озеленення населених пунктів комплексно залучаються мешканці. Подібний досвід був випробуваний в столиці Данії. Муніципалітет Копенгагену запропонував мешканцям міста безкоштовний садивний матеріал за умови, що люди самі почнуть саджати так звані “партнерські дерева” і доглядати за ними. Для цього проекту було виділено 2 мільйони крон (~ 8 млн. грн.) з міського бюджету. Партнерами стали жителі Копенгагена, а також компанії, розташовані в місті. Дерева замовляються онлайн на сайті муніципалітету, і доставляються безкоштовно на адресу партнера. В подальшому можна буде знати обмеження на фінансування з Громадського бюджету створення зелених насаджень саме на територіях прилеглих до закладів освіти і дати можливість киянам отримати стандартний садивний матеріал для озеленення прибудинкових територій.
12. Очікуване фінансування з бюджету міста Києва
800 000,00 грн. – на садивний матеріал (10 000 саджанців) та допоміжні матеріали.
13. Інформація про співфінансування (співучасть) у проекті
До реалізації проекту можуть бути залучені державні підприємства лісового господарства. Існує висока ймовірність, що допомога надаватиметься на безоплатній основі.
14. Очікуваний термін реалізації проекту
Вересень-листопад 2020 року
15. Орієнтовний план заходів з реалізації проекту
05.03.2019 р. – подача проекту
06.03.2019-24.04.2019 р.р. – проходження експертизи та доопрацювання проекту
06.03.2019-24.04.2019 р.р. – узгодження робіт по проекту з представниками освітніх закладів
15.05.2019-06.06.2019 р.р. – голосування за проект, залучення підтримки мешканців Столиці
У разі перемоги проекту:
24.06.2019-30.09.2019 р.р. – пошук потенційних виробників садивного матеріалу
01.10.2019-31.12.2019 р.р. – узгодження запропонованого виробника садивного матеріалу
08.01.2020-28.02.2020 р.р. – закупівля матеріалів для дорощування садивного матеріалу з ЗКС
02.03.2020-30.09.2020 р.р. – дорощування садивного матеріалу у контейнерах з ЗКС
01.09.2020-30.09.2020 р.р. – оплата садивного матеріалу, добрив та інших допоміжних матеріалів
01.10.2020-30.11.2020 р.р. – доставка садивного матеріалу з розсадників та посадка дерев
16. Ризики (перешкоди) у реалізації проекту, на які слід звернути увагу:
1) посушливе літо 2021 року, економія закладів освіти на воді для поливу дерев;
2) невчасне або неповне фінансування;
3) відсутність підтримки з боку адміністрацій навчальних закладів;
4) загибель садивного матеріалу від хвороб, шкідників, граду;
5) пошкодження саджанців під час транспортування.
У голландському місті Ротердам започатковано проект “Bobbing Forest”, основою якого стали плавучі клумби з деревами. Ініціатор проекту – Джорж Баккер. Ідея автора була направлена на те, щоб змусити людство частіше задумуватися про відносини, які існують між людиною, природою та оточуючим світом (таку ж мету має і Центр альтернативного озеленення Києва). Проект вирішує відразу декілька проблем Ротердаму: окрім збільшення озеленених площ читати далі…
У голландському місті Ротердам започатковано проект “Bobbing Forest”, основою якого стали плавучі клумби з деревами. Ініціатор проекту – Джорж Баккер. Ідея автора була направлена на те, щоб змусити людство частіше задумуватися про відносини, які існують між людиною, природою та оточуючим світом. Проект вирішує відразу декілька проблем Ротердаму: окрім збільшення озеленених площ в межах міста, додатково відбувається і утилізація старих буїв, а висаджуються, насамперед, ті дерева, які були видалені з громадських просторів та в подальшому підлягали знищенню. Центр альтернативного озеленення Києва бере цю ідею на замітку, адже таким чином можна зберегти більшу кількість рослин та досить незвичайно озеленити місто.
Щоб скоротити витрати на посадку дерев у місті, муніципалітет запропонував нову, досить цікаву ініціативу. Жителям міста стали пропонувати безкоштовні саджанці дерев за умови, що люди самі почнуть висаджувати так звані “партнерські дерева” і, найголовніше, доглядати за ними. Щось дуже схоже на меті має і Центр альтернативного озеленення Києва. Для цього проекту було виділено 2 млн. крон з міського бюджету, що на сьогодні становить більше читати далі…
Декілька років тому муніципалітет столиці Данії затвердив проекту озеленення “100 000 дерев – Копенгаген пускає коріння”. Ідея проекту виникла у Бо Асмус Келгордс, колишнього мера. У 2010 році вперше було виділено 10 млн. крон (більше 40 млн. грн) з бюджету міста на інтенсивне озеленення. Того року було посаджено понад 12 000 дерев. Дерева в місті – дорога і трудомістка задача. Так, посадка одного дерева біля дороги в Копенгагені може обійтися міській скарбниці в 75 тис. крон (більше 300 тис. грн), а в деяких випадках витрати на дерево в самому центрі міста можуть досягати більш 100 тис. крон (більше 400 тис. грн). Якщо ж дерева висаджуються в парку або лісопарку, то ціна стає набагато меншою. Для порівняння – посадка невеликого дерева в лісовій зоні або лісопарку може обходиться в межах 100 крон (більше 400 грн).
Щоб скоротити витрати на посадку дерев у місті, муніципалітет запропонував нову, досить цікаву ініціативу. Жителям міста стали пропонувати безкоштовні саджанці дерев за умови, що люди самі почнуть висаджувати так звані “партнерські дерева” і, найголовніше, доглядати за ними. Щось дуже схоже на меті має і Центр альтернативного озеленення Києва. Для цього проекту було виділено 2 млн. крон з міського бюджету, що на сьогоднішній день становить більше 8 млн. гривень. І це лише на початковому етапі.
Жителі столиці, а також компанії, що розміщені в межах міста, ставали партнерами дерев. Люди могли висловлювати свої побажання про те, в яких місця вони б хотіли бачити більше рослин. Дерева замовлялися онлайн на сайті муніципалітету, і доставлялися безкоштовно на адресу партнера. Для отримання рослини повинна виконуватися така умова – її треба посадити в такому місці, щоб крона була видна перехожим. При виконанні всі необхідних умов, люди самі обирають види дерев зі списку, який додається на сайті разом з інструкціями і рекомендаціями по посадці і догляду. Очевидно, що цей проект викликав значний інтерес у жителів Копенгагена. Вже у 2016 році перші 800 дерев отримали своїх партнерів-господарів.
Інформація отримана з сайту https://politiken.dk