Ця листопадна рослина досягає висоти 25 м та діаметру до 1 м. Крона куляста, ажурна. Кора сіро-коричнева, товста, глибоко-тріщінувата. Прилистки перетворилися в гострі, міцні колючки. Листки непарноперисті, задовжки 12-28 см, складаються з 7-17 листочків, завдовжки 2-5 см, оберненояйцеподібних, цілокраїх, темно-зелених зверху та сизуватих знизу. Розпускаються у травні. Квітки двостатеві, зигоморфні, білі, духмяні, зібрані в пазушних звислих китицях 12-22 см завдовжки. Розпускаються у червні. Одна з наймедоносніших рослин. З одного гектара насадження білої акації бджоли можуть зібрати до 1200-1500 кг меду, а з одного дерева близько 5-8 кг – більше, ніж з липи. Мед з білої акації прозорий, безбарвний, довго не кристалізується, потім білосніжний, дрібнозернистий. Плоди – плоскі, сірі, лінійно-продовгуваті боби до 10 см завдовжки. На гілках висять усю зиму. Насінини темно-коричневі, дрібні, маса 1000 шт. становить 18-23 г. Їхня схожіть – 85-90%. Перед посівом насіння необхідно проводити стратифікацію, також рекомендовано ошпарювати його кип’ятком. За високої схожості насіння з одного дерева можна отримати до 200 тисяч сіянців. Походить з Північної Америки. Швидкоросла, теплолюбна, світлолюбна, посухостійка, не вибаглива до родючості ґрунту рослина. Розмножується насінням та вегетативно. Коріння поширюється на 25-30 м в горизонтальному напрямку і на глибину до 5 метрів. Часто утворює кореневі відприски, які за рік можуть досягати до 3 м висоти. Використовується в агролісомеліорації. Деревина ядрова, тверда, заболонь вузька, кремового забарвлення, ядро буре.

Історія культивування виду в Європі починається з 1601 року, коли директор Паризького ботанічного саду завіз її з Північної Америки. Перше дерево посаджене ним, досі росте у Парижі як пам’ятка. В Україні вперше з’явилася 220 років тому у саду поміщика Розумовського під Одесою.

Сподіваємось, що інформація від Центру альтернативного озеленення була для Вас корисною!